(UA) Про відповідальність і можливість проведення перевірок компаній-ліцензіатів (роботи і послуги протипожежного призначення)
Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність з порушенням чинного законодавства України
Основним нормативно-правовим актом у сфері ліцензуваня є Закон України від 02.03.2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон №222).
Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону визначено, що він регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування під час провадження господарської діяльності визначається статтею 20 Закону №222.
Так, згідно з частиною першою цієї статті за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб’єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення. Цій нормі кореспондує стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) «Порушення порядку провадження господарської діяльності».
Також частиною третьою статті 20 зазначено, що за порушення законодавства у сфері ліцензування посадові особи органу ліцензування несуть адміністративну, матеріальну або дисциплінарну відповідальність. Вказана норма стосується вже не суб’єктів господарювання-ліцензіатів, а самих органів ліцензування, відповідна норма в КУпАП – ст.16612 «Порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності».
Справи про правопорушення, передбачені ст.164 КУпАП, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями) (ст.221 КУпАП). Встановити факт порушення можна під час проведення перевірки ліцензіата, в інакшому випадку – буде відсутній склад адміністративного правопорушення, а отже – і відповідальність.
По перевіркам
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.6 Закону №222 орган ліцензування здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.
Згідно з ч. 7 ст. Ст.19 Закону №222 «Нагляд і контроль у сфері ліцензування» контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Такі особливості передбачені, зокрема, і вказаною статтею 19.
Зазначеним положенням статті 19 Закону №222 кореспондують і положення частини третьої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю» у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877): контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Тобто, на перевірки ліцензіатів поширюються вимоги як Закону України №222, так і Закону України №877, а отже – і положення Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року №1728-VIII (далі – Закон №1728), яким, як відомо, встановлено т.з. «мораторій-2018» (аналогічна позиція висвітлена і у листі Державної регуляторної служби від 16.02.2017 року).
Органи, на які не поширюється мораторій, будуть визначені Кабінетом Міністрів України додатково (відповідно до ст.6).
Відповідно до ст.2 Закону №1728 передбачено повну заборону на проведення планових перевірок і ліцензіати не є виключенням. При цьому позапланові перевірки можуть проводитися на підставах, визначених у ст.3 Закону №1728, а саме:
— за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
— за рішенням суду;
— у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
— у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
— для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
— на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав (за погодженням Державної регуляторної служби).
Замість висновків
Отже, виходячи з проаналізованого, якщо Кабінет Міністрів України не включить Державну службу з надзвичайних ситуацій до переліку органів, на яких не поширюється мораторій у 2018 році, перевірити “недобросовісних” ліцензіатів та притягнути їх посадових до відповідальності, а самі компанії позбавити ліцензії, найбільш вірогідно і реально буде можливо за:
а)обгрунтованої (неанонімної) заяви фізичної особи щодо порушення її законних прав,
б)у випадку, якщо на об’єкті, де проводив роботи протипожежного призначення ліцензіат, сталася аварія,
в) на підставі рішення суду.
50 комментариев